Керестурски урбар зоз 1772. року

Перши керестурски урбар зоз 1772. раку, хтори важел лєм y 1773. року, уж бул споминани y нашей историоґрафиї, алє го ище до тераз нїхто глїбше нє анaлизовал. [1]

Урбари, як осnовни збoрнїки предписаньох цо приношела держава же би на тот способ реґуловала одношеня медзи феудалцами и крипаками y Угорскей, почали ше зявйовац коло половки XVIII вику. Пре нєдастаточне приказованє того питaня часто ше, y общей истopиоґpафиї, o урбарох давало представу як o зборнїкох предписaньох цо поданїком приношели нови обтерхованя и гнобеня. У тей роботи жадаме, приказуюци керестурски урбaр зоз 1772. року, дакус ширше poзпатpиц проблематику вязану за уводзенє урбаpох y Угорскей коло половки ХVІІІ вику и основни принципи на хторих бyл засновани угорсни урбар зоз 1767. року, бо керестурски урбар зоз 1772. року лєм конкретне зaпpовaдзoванє угорсного урбара зоз 1767. року y конкретним насeленю — y тедишнїм Керестуре. [2]

[1] C, Ґаврилович, кед y евоєй роботи Rusini и Backoj i Sremu од sredine XVIII do sredine ХІX veka, Godіsnjak Drustva Istorіcara Vojvodine, N. Sad, 1977, бешедує o урбаре Керестура и Коцура, роби то на основи урбара Кульпина зоз 1772. року, a yp6ap за Керестур и Коцур эоз того року нє хаснювал. Олеяр y XIII предлуженю своєй Маноґрафиї Руского Керестура (Н. думка 46, Вукавар, 1985, бок 45) дана факсимил рамикох и єдяого боку урбарней таблїчки урбара Керестура зоз 1772. року и наводзи список Керестурцох котри записани y урбарней таблїчки, алє конкретно o тим уpбаpе нїч нє бешедує. Зоз факсимила видно же Я. Олеяр хaснонал прикладїк урбара хтори бyл одредзени за архиву Бачкей жупаниї. Ми хакнавали други прикладнїк керестурского урбара зоз 1772. року: пю толкованю Антала Геґедиша, кустоса y Войводянсним музею y Навим Садзе, тот прикладнїк прходзи з архиви Угорскей кральовскей намеснїцкей ради, цo пише и на самих рамикоx, a 50-тих рокох XIX вику, после револуциї 1848. poкy и запровадзованя аґрарней реформи; бул послати Сербскому Boйводству и Тамишому Банату, одкаль наостатку заш лєм сцнгнул до Историйнога архива y Сомборе. Keд 70-их рокох того вику у Руским Керестуре пририхтована Музейна збирка тот прикладнїк бул принєшеии з Историйнаго архива. y Сомборе до Р. Керестура до Музейней збирки. После доcц нєщешлївей историї тей збиpки прикладнїк ше нашол на шмецискy. На щесце, нашли го и принєсли дому дзеци чловека хтори знал оценїц вреднюсц пажовкнутей кнїжочки — Юлиян Рац, тедишнї директор Дома култури y Руским Керестуре, придал прикладнїк Л. Медєшови, директорови НВРО „Руске слово", знаюци же Л. Медєши y своїм чаше як кустос Вайводянского музею робел на пpиpихтовaню Музейней эбиpки y Рycким Кeрестypе. Так тот наш прикладнїк урбара Керестура заз 1772. року после наисце „Одисейових путаваньох" зачувани. Ha тим месце дзекуєме Л. Медєшови же нам го пожичел и oмoжлївeл похаснокац. Полни наслов того ypбapa: Keresztur nevu Helysegnek Urbirіuma. Ту и сиґнатура:III 1856/312 х Ex Consillio.

[2] При писаню роботи хасновали зме урбар Керестура зоз 1772. раку друкавани на мадяреким язику, з интервенциями рукописного текста на мадяраким язину и зоз рукописннм текстом на концу урбара на латинским язику (10 боки). Чудне же Руснацом y Кeрестуре дали приклаіднїк друкавани на мадярским язику, кед уж теди бул видруковаини прикладнїк на руским язику: y Курцбековей кирилскей друкарнї y Бочу после 1770. року бул видруюовани угорски урбар зоз 1767. року на руским язику. Ми хаснавали и текст друкованаго руского ypбaрa, хтори обявел A. Петров, Матеріалы для исторіи Угорекой Русі, т. V, C. Петербург, 1908, стр. 46-73. Хасновали зме и обявени текст урбара Кульпина зоз 1772. року. Опать: S. Gavrilovic, Urbar sela Kulpina iz 1772. godine, Rad vojvodjanskih muzeja br. 5, N. Sad, 1956, str. 174-184.

<далєй>